Топ-100
Back

ⓘ Наукове знання - система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку. ..



                                     

ⓘ Наукове знання

Наукове знання - система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку.

                                     

1. Емпіричний і теоретичний рівні

Наукове знання зазвичай розглядається на двох рівнях - емпіричному і теоретичному. Кожен з цих рівнів послуговується особливими методами дослідження та має різне значення для наукового знання загалом.

                                     

1.1. Емпіричний і теоретичний рівні Емпіричне знання

Емпіричне знання накопичується внаслідок безпосереднього контакту з реальністю при спостереженні або експерименті. Загалом наука спирається на твердо встановлені факти, що були отримані емпіричним, тобто дослідним, шляхом. На емпіричному рівні відбувається накопичення фактів, їх первинна систематизація і класифікація. Емпіричне знання уможливлює формулювання емпіричних правил, закономірностей і законів, які статистично виводяться зі спостережуваних явищ.

Основні методи емпіричного знання це:

  • Експеримент - спостереження за обєктами та явищами в контрольованих або штучно створених умовах з метою виявлення їхніх істотних характеристик;
  • Спостереження - цілеспрямоване сприйняття явищ обєктивної дійсності без внесення змін в реальність, що досліджується;
  • Вимірювання - виявлення кількісних характеристик досліджуваної реальності. В результаті вимірювання відбувається порівняння обєктів за певними властивостями;
  • Порівняння - одночасне виявлення співвідношення та оцінка загальних для двох або більше обєктів властивостей або ознак;
  • Опис - фіксація засобами природної чи штучної мови відомостей про обєкти і явища.

Інформація, отримана за допомогою емпіричних методів, зазнає статистичної обробки. ПІсля цього науковці можуть робити певні узагальнення. Одержана інформація має бути верифікованою, тож науковці зобовязані детально описати джерела інформації та використані методи.

                                     

1.2. Емпіричний і теоретичний рівні Теоретичне знання

Емпіричне знання саме собою рідко може вичерпно пояснити певне явище. Таке знання малоевристичне, тобто воно не відкриває нових можливостей наукового пошуку. Саме тому необхідний теоретичний рівень знання, на якому одержані емпіричні дані вписуються в певну систему. Водночас без певних теоретичних засад неможливо почати жодне емпіричне дослідження.

Таким чином, суть теоретичного знання - опис, пояснення і систематизація процесів і закономірностей, виявлених емпіричним шляхом, а також спроба цілісного охоплення дійсності.

Основні методи теоретичного знання це:

  • Аксіоматизація - теоретична побудова на основі аксіом, тобто тверджень, істинність яких доводити не потрібно;
  • Формалізація - побудова абстрактних моделей, які мають пояснити суть досліджуваних явищ;
  • Гіпотетико-дедуктивний метод - побудова дедуктивно повязаних між собою гіпотез, які пояснюють емпіричні факти.

Основні компоненти теоретичного знання це:

  • Гіпотеза - форма знання у вигляді припущення, сформульованого на основі низки фактів. Гіпотетичне знання носить імовірнісний, а не достовірний характер і вимагає перевірки, обґрунтування. Доведені гіпотизи стають теорією, тоді як інші видозмінюються, уточнюються й конкретизуються, а ще інші відкидаються як помилкові. Вирішальним критерієм істинності гіпотези є практика у всіх своїх формах, тоді як логічний теоретичний критерій істини відіграє допоміжну роль.
  • Теорія - знання, яке дає цілісне відображення закономірних та істотних звязків в певній галузі дійсності. Теорія будується з метою пояснення обєктивної реальності. Головне завдання теорії - опис, систематизація і пояснення всіх наявних емпіричних даних. Проте теорія не описує безпосередньо навколишню дійсність. При формулюванні теорії дослідники оперують ідеальними обєктами, які на відміну від реальних, характеризуються не нескінченною, а обмеженою кількістю властивостей.
  • Проблема - форма знання, змістом якого є те, що ще не пізнане, але що потрібно пізнати, тобто це знання про незнання, питання, що виникло в ході пізнання і вимагає відповіді; проблема включає два основних етапи руху пізнання - постановку і рішення.

Теоретичний рівень знання має дві складові - фундаментальні теорії та теорії, які описують конкретну область реальності, спираючись на відповідні фундаментальні теорії.



                                     

2. Література

  • В. В. Косолапов Гносеологічна природа наукового факту. - К., 1964.
  • Popper K. R. Objective Knowledge. An Evolutionary Approach Oxford, 1979.
  • К. Р. Поппер Логика и рост научного знания. - М.,1983.
  • Tarski А. O ugrontowani v naukowej semantyki // Przeglad filozoficzny. - R.XXXIx 1936, - z.I.1936. - s.50-57.
  • В. Л. Чуйко Рефлексія основоположень методологій філософії науки. -К., 2000.
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →