Топ-100
Back

ⓘ Український комітет охорони памяток природи. Створений 16 липня 1926 року Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом та Радою народних комісарів УРСР шляхо ..



Український комітет охорони памяток природи
                                     

ⓘ Український комітет охорони памяток природи

Створений 16 липня 1926 року Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом та Радою народних комісарів УРСР шляхом прийняття "Положення про памятники культури і природи", яке стало першим законодавчим актом України в галузі охорони природи. Положення визначало підпорядкування памяток природи Народному комісаріату Освіти НКО.

Для допомоги НКО в питаннях охорони природи створено дорадчий орган – Український комітет охорони природи УКОПП та аналогічний йому Український Комітет охорони памяток культури УКОПК – зорієнтований на охорону історико-культурної спадщини. Обидва Комітети мали 4 краєві інспектури, що були створені на місцях при краєвих відділеннях НКО. Вірогідно, на краєвому рівні інспектури поєднували функції УКОПП та УКОПК. За правовим статусом це були міжвідомчі органи з науково-консультативними повноваженнями та окремими оперативними функціями. Щоправда фізично УКОПП запрацював лише 12 лютого 1928 року. До цього функцію охорони природи виконував власне НКО в особі Головного інспектора з охорони памяток природи і секретаря, які вели листування щодо створення нових заповідників і заказників із Окрвиконкомами, науковими установами зокрема музеями та організаціями Всеукраїнської спілки мисливців та рибалок.

Устава Про УКОПП передбачає фінансування Комітету з асигнувань НКО, дотацій державних підприємств на спеціальні роботи та коштів від продажу видань УКОПП.

У 1934 році Народний комісаріат освіти повністю згорнув роботу крайових інспектур. Згідно з Постановою РНК СРСР від 14 жовтня 1939 року, УКОПП був ліквідований остаточно.

                                     

1. Структура

УКОПП складається в центрі з Головного інспектора охорони природи НКО О. С. Федоровський і чотирьох крайових інспектур: Харківська крайовий інспектор - Е. М. Лавренко, Київська крайовий інспектор - М. В. Шарлемань, Одеська крайовий інспектор - А. А. Браунер, Дніпропетровська крайовий інспектор - М. П. Акімов.

Також, 24 грудня 1926 року, затверджена Інструкція про організацію округових і місцевих комісій охорони памяток культури та природи. Згідно з Інструкцією, для сприяння УКОПП, в округових містах утворюються округові комісії охорони памяток культури і природи, а в інших місцях – місцеві комісії охорони памяток культури і природи. Ініціаторами створення комісій є краєві інспектори. Округові комісії підпорядковуються Краєвим інспектурам.

В 1931 році на заміну Інструкції прийнята нова Інструкція НКО УСРР про місцеві комісії для охорони памяток культури і природи, спільна для УКОПП та УКОПК.

Крім того, затверджена Інструкція про утворення мережі кореспондентів комітетів охорони памяток культури й природи, згідно з якою, за пропозицією кураєвого інспектора УКОПП має повноваження надати звання "кореспондента охорони памяток культури й природи" найбільш активним громадянам, що сприяють роботі УКОПП пар.2. Діяльність кореспондентів добровільна і не оплачується хоча і може преміюватись пар.3. Кореспондентам рекомендується створювати гуртки "Друзів памяток культури й природи".

У 1934 році діяло 145 кореспондентів УКОПП.

                                     

2.1. Діяльність 1926-03/1927

  • Складено реєстр цілин України 264 ділянки
  • Взято на облік старі насадження по шляхах по всіх округах України
  • Утворені краєві інспекторіати в Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську та Краєвий комітет охорони природи в Одесі
  • Проведено 31 експедицію по вивченню майбутніх заповідників та по пошуку ділянок, перспективних для заповідання
  • Установлено звязок з АМСРР в справі охорони памяток природи
  • Розроблений та внесений до РНК проект декрету про утворення Надморських заповідників загальною площею 25 305 гектарів
  • Розроблений і погоджується з зацікавленими установами проект декрету про утворення Державного Піскового заповідника площею 65 000 гектарів
  • Виконано експедиційне обстеження 1 Державного степового заповіднику "Чаплі".
  • Розпочати організація сітки кореспондентів на місцях. Вироблена інструкція для кореспондентів
  • Складено реєстр лісів УСРР, та погоджено з ВУПЛ-ом справу визначення меж 87 ділянок
  • Розроблений та поданий до РНК проект положення про 1 Державний степовий заповідник
  • Організована технічна частина Українського комітету охорони пам’яток природи:

    У справі виявлення памяток природи

    • Складено реєстр 199 памяток та надіслано списки до ОВК-омів з зазначенням заходів потрібних до охорони.
    • Підготовлюється природниче обстеження території Дніпрельстану
    • Складений та друкується збірник "Охорона природи на Україні"

    У справі охорони памяток

    • Оголошено 8 заповідників місцевого значення
    • Вжито заходів охорони старих дерев по шляхах Вінниччини, попередньо погоджено створення низки заповідників, оголошено постанови Черкаської, Запорізької, Дніпропетровської та Кременчуцької ОВК про охорону памяток природи.
    • Розроблено окремою комісією остаточно проект та оголошено РНК постанову про Піщаний заповідник Дніпрового низу
    • Подано до РНК проекти Державних заповідників: Уманський ІІІ інтернаціоналу парк, Устимівський парк, Боковеньківський парк, Лісовий заповідник "Чорний ліс", Лісовий заповідник "Корабельний гай"
    • Утворено варту Устимівського дендрологічного парку, парку ІІІ Інтернаціоналу, Хомутовської цілини та Парасоцького лісу, окопано канавою заповідник "Гетьманщина", припинено розорання Михайлівської цілини, утворено варту й обсаджено деревами Камяні могили, городжено заповідник Корабельний гай, припинено поруб Ірдинського проектованого заповідника, покіс заповідної цілини в "Чаплі" та припинено браконьєрство в ньому

    Популяризація ідеї охорони памяток природи

    • Прочитано низку доповідей у Києві по клубах залізничників, єврейському, дому вчених, селянам с. Віти Литовської, Підгірців, Лісників, Хотова. Лекцію по охороні птахів на радіо, через Київську Радіостанцію Київський інспекторіат
    • Проведення 10 екскурсій в Дніпропетровському інспекторіаті
    • Зараховано близько 2000 членів аматорів природи в Дніпропетровському інспекторіаті по 40 шкільних гуртках
    • В періодичній пресі вміщено низку статей
    • Дніпропетровська інспектура видала 11 науково-популярних ілюстрованих листівок до охорони рослин й тварин та окремо зазивного листа до шкіл – охороняти природу.
    • Надіслано більш 400 брошур Є. Лавренка "Охорона природи на Україні" по зацікавлених установах та до осіб
    • Видано збірник ІІ "Охорона природи на Україні" та окремі відбитки всіх його статей
    • Надіслано більш 350 прим. збірника "Охорони природи на Україні" по зацікавлених установах
                                     

3. Видання УКОПП

У 1927 році за редакцією О. Федоровського та Є. Лавренка виходить перший збірник "Охорона памяток природи на Україні", що є власним виданням УКОПП. Завданням збірника, що відкриває заплановану серію, є фіксація зібраних УКОПП природничих відомостей та популяризація природничих знань. До збірника входять статті видатних біологів-натуралістів Є Лавренка, М. Шарлеманя, М. Клокова, Ю. Клеопова, Ф. Левіної та М. Шалита та В. Аверіна. Крім того, як інструктивні матеріали для учасників УКОПП, до збірки включені 6 анкет для збирання відомостей про окремі категорії памяток природи, підготовані Є.Лавренком та офіційні документи.

У 1928 році вийшов другий і останній збірник "Охорона памяток природи на Україні", присвячений степовим памяткам природи та степовим заповідникам. В статтях збірника автори пропонують утворити найбільш важливі степові заповідники: Державний пісковий заповідник Дніпровського Низу, Михайлівську цілину, Мошногірсько-Ірдинського заповідника, Чернечої гори та Схилу Валового Черкащина, Ямбурзької цілини. Також подаються матеріали обстеження вже існуючих Надморських заповідників та заповідника "Чаплі" Асканія-Нова, Хомутовського степу, Камяних могил, Вапнякових схилів понад р. Кальчик.

До другого збірника також включено "Анкету для збирання відомостей про рідких звірів України: оленя, козулі, кабана, байбака та видри", а також Постанову РНК УСРР Про утворення піщаних заповідників в районі Дніпровського Низу від 19 червня 1928 року.

1930 року у Дніпропетровську виходить збірник за редакцією М. П. Акімова "Охороняймо памятки природи. Матеріяли до охорони природи Середньої Надніпрянщини". До збірки включено статті М. Акімова "Про охорону природи" та "Головні памятки природи Середньої Надніпрянщини", некролог та стаття члена інспектури М. Лещенка про скелі у м. Дніпропетровську та офіційний відділ. Книга починається представленням 36 осіб, що сприяли роботі Інспектури, збираючи відомості про памятки.

Підсумковою працею всього періоду створення перших заповідних територій 1917 - 1932 стає праця М. Шалита "Заповідники і памятки природи України" 1932, Харківською краєвою інспектурою охорони памяток природи. Книга виходить вже після запровадження цензури і тому автор уникає емоційних висловлювань щодо заповідної справи та гасел, згадувань про "заборонених" лідерів заповідної справи, натомість багато йдеться про радянську владу, в деталях описується господарська користь заповідників. Попри незначну ідеологічну складову, книга стає зведенням всієї дозволеної інформації про українські природоохоронні території станом на 1932 рік. Фактично, книга підводить риску під першим етапом розвитку заповідної справи в Україні та роботою УКОПП.

Книжка містить описи та класифікацію всіх наявних на 1932 рік 125-ти памяток природи України 42 республіканського значення та 83 – місцевого значення та включає карту всіх зазначених памяток, що є єдиною повною картою природоохоронних територій періоду до 1930-х років включно.



                                     

4. Кінофільми УКОПП

Першим таким фільмом стала стрічка "Конча-Заспа" про заповідник "Конча-Заспа", що знімалася 1928 року. Вірогідно, саме цей фільм став першим тому, що заповідник розташовувався неподалік Києва, мав надзвичайно активного директора М. Шарлеманя та добре облаштовану працюючу адміністрацію. Фільм виявився дуже успішним, демонструвався навіть на ігровому екрані у тому числі – 5 місяців поспіль у Ленінграді. Крім краєвидів природи, фільм демонстрував працівників науково-дослідної станції заповідника за роботою. 1931 року тут-таки знято другий фільм М. Шарлеманя "Бобер на Україні".

1929 року співробітники ВУАН М. Шарлемань та А. Лазаренко планували зйомки повнометражного фільму "Надморські заповідники" та окремих фільмів про три експедиції на Чорне й Азовське моря в рамках циклу "Культурфільмів ВУФКУ". Зйомки фільму про Надморські заповідники мали розпочатись навесні 1930 року. Перша експедиція мала знімати квітування весняних рослин та весняний проліт птахів. Друга експедиція планувалась на середину та кінець травня мала на меті відзняти гніздування птахів та традиційні промисли районів розміщення "заповідників". Третя експедиція мала знімати осінню рослинність степів у надморській смузі та осінню міграцію птахів. Очевидно, розроблений М. Шарлеманем та А. Лазаренком знімальний план не вдалось реалізувати. Натомість є відомості про те, принаймні один з цих фільмів, а саме про Олешківські піски, як частину Надморських заповідників, був знятий. Судячи з усього, до нашого часу запис фільму не збережений.

Фільм вийшов, очевидно, як протиставлення агітаційній повнометражній стрічці "Проблема українських пісків", що вийшла орієнтовно 1929-1930 і була присвячена складностям господарчого освоєння нижньодніпровських пісків.

Жодної іншої інформації про будь-які природоохоронні фільми, що знімались в Україні до 1930-х немає.

                                     

5. Персоналії

Голова УКОПП:

  • Полоз Михайло Миколайович

Вчений секретар УКОПП

  • Тихий Микола Йосипович

Головний Інспектор з охорони памяток природи:

  • Федоровський Олександр Семенович

Краєві інспектори:

  • Дніпропетровський - Акімов Михайло Павлович,
  • Харківський - Лавренко Євген Михайлович, після нього Шалит Михайло Соломонович
  • Київський - Шарлемань Микола Васильович,
  • Одеський - Браунер Олександр Олександрович.

Члени УКОПП: Яната Олександр Алоїзович

Кореспонденти УКОПП: Станчинський Володимир Володимирович, Гавриленко Микола Іванович, Белінг Дмитро Євстахійович, Десятова-Шостенко Наталія Олексіївна, Гурський Валерян Ярославович, Іллічевський Сергій Олімпієвич, Костюченко Андрій Семенович, Котов Михайло Іванович, Коваленко Іван Пантелеймонович, Коваленко Іван Пантелеймонович, Шуммер Олександр Олексійович, Фортунатов Борис Костянтинович, Шалит Михайло Соломонович, Товстоліс Дмитро Іванович, Клеопов Юрій Дмитрович, Клоков Михайло Васильович та інші.

Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →