Топ-100
Back

ⓘ Інформаційне право України. державної політики у сфері інформації; відповідальності за порушення законодавства про інформацію; порядку та умов збирання, одержув ..



                                     

ⓘ Інформаційне право України

  • державної політики у сфері інформації;
  • відповідальності за порушення законодавства про інформацію;
  • порядку та умов збирання, одержування, зберігання, використання та поширення офіційної інформації;
  • порядку та критеріїв віднесення до видів інформації;
  • реалізації права кожного на інформацію у усіх сферах життя як право вільно збирати, одержувати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію на основі своїх прав та обовязків, в межах повноважень, у будь-який спосіб на свій вибір визначений відповідно до Конституції, Законів, чинних міжнародних договорів та угод;
  • висвітлення діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, обєднань громадян, підприємств та організацій незалежно від їх форми власності та організаційно-правової форми;
  • міжнародної інформаційної діяльності.
  • електронних запитів на інформацію;
  • створення системи порядку умов режиму захисту охорони інформації;
  • структури та визначень інформації;
  • порядку та строків розсекречення конфіденційної інформації;
  • інформаційних відносин;
  • запитів на офіційну інформацію;
                                     

1. Право на інформацію

Кожен має право на інформацію, що означає право вільно збирати, одержувати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію та створювати систему порядок умов режиму захисту охорони інформації на основі своїх прав та обовязків, в межах повноважень, у будь-який спосіб на свій вибір визначений відповідно до Конституції України, Законів України, міжнародних договорів та угод, ратифікованих Україною.

Право на вільне збирання інформації означає право безперешкодного здійснення дій щодо її пошуку, доступу, придбання, накопичення тощо.

Право на вільне одержання інформації означає право безперешкодно ознайомлюватися з нею, набувати інформацію та включає право знати.

Право на вільне зберігання інформації означає право вільно тримати та надавати інформацію на умовах спрямованих на запобігання спотворенню, руйнуванню, псуванню інформації та її матеріальних носіїв, здійснювати дії для передачі інформації та її матеріальних носіїв у незмінному вигляді у часі та просторі тощо.

Право на вільне використання інформації означає право вільно користуватися, застосовувати, створювати та вживати з користю інформацію для задоволення інформаційних потреб.

Право на захист охорону інформації означає право створювати систему порядок умов режиму при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні та поширенні інформації.

Неприпустимість зловживання правом на інформацію Реалізація права на інформацію субєктами інформаційних відносин не повинна порушувати державні, приватні, громадянські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших субєктів інформаційних відносин.

Інформація не може бути використана для посягання на права і свободи людини, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, закликів до незаконної зміни конституційного ладу, порушення територіальної цілісності держави.

Право власності на інформацію - право, яке гарантується та охороняється державою і згідно з яким власник інформації володіє, користується та розпоряджається своєю власністю на основі своїх прав та обовязків, в межах повноважень, на свій вибір визначений відповідно до Конституції, Законів, чинних міжнародних договорів та угод.

Інформація як товар - будь-яка інформаційна продукція, інформаційні послуги, інформаційні роботи, права інтелектуальної власності на інформацію та інші не майнові права на інформацію, призначені для продажу.

Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб субєктів інформаційних відносин.

Інформаційні відносини - суспільні відносини, які виникають при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні, поширенні та захисту охороні інформації.

Субєкти інформаційних відносин:

  • міжнародні організації;
  • держава.
  • особи без громадянства;
  • іноземні громадяни;
  • іноземні юридичні та не юридичні особи, незалежно від їх форми власності та організаційно-правової форми
  • юридичні та не юридичні особи, незалежно від їх форми власності та організаційно-правової форми;
  • громадяни;

Іноземні держави можуть бути субєктами інформаційних відносин у відповідності Закону на основі чинних міжнародних договорів.

Запит на офіційну інформацію - вимога субєкта інформаційних відносин надати певну офіційну інформацію.

Електронний інформаційний запит - викладення, в письмовій формі пропозицій зауважень, заяв клопотань, скарг та запитань, відправлене електронною поштою на адресу офіційних веб-сайтів установ.

Поняття інформації - відомості або/та дані у будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях чи оголошені усно або у будь-який інший спосіб чи отримані у вигляді знань, що поширюються у просторі і часі, які відображають стан, властивості, якості, ознаки субєктів і обєктів, фактів, подій, дій, явищ, процесів, тощо у навколишньому світі, державі, суспільстві, тощо та які є обєктами збирання, зберігання, використання та поширення.

Особова персональна інформація - інформація про особу в тому числі дитину, її особисте життя.

Законним представником особової інформації дитини є батьки дитини або опікун дитини.

Особова інформація є особистою таємницею та належить до конфіденційної інформації.

Службова інформація - інформація про фінансову діяльність, господарську діяльність та внутрівідомчу службову діяльність установи, її посадових, службових осіб та кореспонденцію доповідні записки, листування між підрозділами тощо, які повязані з процесом прийняття рішень та передують їх прийняттю.

Службова інформація є службовою таємницею та належить до конфіденційної інформації.

Офіційна інформація - інформація про офіційну діяльність установи, її посадових, службових осіб та офіційні документи.

Офіційна інформація може бути віднесена до публічної інформації та конфіденційної інформації.

Публічна інформація - інформація яка вільно збирається, отримується, зберігається, використовується та поширюється.

Обмеження права для збирання, одержання, зберігання, використання та поширення публічної інформації зумовлюються лише умовами зберігання, специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються Законами.

Конфіденційна інформація - інформація яка є таємницею розголошення якої може завдати шкоди державі, юридичній чи не юридичній особі або правам і свободам особи.

Збирати, отримувати, зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію мають право лише уповноважені згідно з Законом установи лише в межах своїх прав, функцій та повноважень для цілей, визначених Законом або з дотриманням умов, визначених договором угодою в межах Закону.

Державна таємниця. Державну таємницю становить інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці держави.

Порядок та перелік віднесення інформації до державної таємниці, умови режим захисту охорони державної таємниці по збиранню, одержанню, зберіганню, використанню та поширенню визначається Законом.

Особиста таємниця - особиста інформація.

Збирати, отримувати, зберігати, використовувати та поширювати особисту таємницю мають право за згодою фізичної особи, батьків чи опікуна дитини, або лише уповноважені згідно з Законом установи лише в межах своїх прав, функцій та повноважень для цілей, визначених Законом або з дотриманням умов, визначених договором угодою в межах Закону.

Службова таємниця - службова інформація.

Збирати, отримувати, зберігати, використовувати та поширювати службову таємницю мають право за згодою установи, власника даної інформації, за винятком службової таємниці, яка є іншою таємницею, або лише уповноважені згідно з Законом установи лише в межах своїх прав, функцій та повноважень для цілей, визначених Законом або з дотриманням умов, визначених договором угодою в межах Закону.

Лікарська таємниця - інформація яка стала відома про особу пацієнта лікарю лікуючому персоналу, обслуговчому персоналу, посадовим особам та службовому персоналу медичної установи при здійсненні ними своїх професійних обовязків.

Порядок віднесення інформації до лікарської таємниці та умови режим захисту охорони лікарської таємниці по збиранню, одержанню, зберіганню, використанню та поширенню визначаються Законом.

Адвокатська таємниця - інформація про дані попереднього слідства чи інформація від особи та про особу клієнта, яка стала відома адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам та службовому персоналу адвокатської установи при здійсненні ними своїх професійних обовязків.

Порядок віднесення інформації до адвокатської таємниці та умови режим захисту охорони адвокатської таємниці по збиранню, одержанню, зберіганню, використанню та поширенню визначаються Законом.

Журналістська таємниця - інформація про особу, що бажає залишитися анонімним джерелом інформації журналіста, яка стала відома журналісту, посадовим особам, журналістському персоналу та службовому персоналу журналістської установи при здійсненні ними своїх професійних обовязків.

Умови режим захисту охорони журналістської таємниці по збиранню, одержанню, зберіганню, використанню та поширенню визначаються Законом.

Комерційна таємниця - інформація повязана з секретами виробництва, введенням новацій та ноу-хау, розробкою стратегії розвитку, веденням переговорів, розробкою та впровадженням нових технологій, розголошення якої може завдати шкоди юридичній особі.

Перелік інформації, яка не може бути віднесена до комерційної таємниці:

  • про фінансову діяльність юридичної особи;
  • про господарську діяльність юридичної особи, яка не повязана з секретами виробництва, введенням новацій та ноу-хау, розробкою стратегії розвитку, веденням переговорів, розробкою та впровадженням нових технологій.

Порядок та перелік віднесення інформації до комерційної таємниці, умови режим захисту охорони комерційної таємниці по збиранню, одержанню, зберіганню, використанню та поширенню визначаються Законом.

Слідча таємниця - інформація яка стала відома оперативним працівникам, слідчим, посадовим особам, службовому персоналу та обслуговуючому персоналу силових органів при здійсненні ними своїх професійних обовязків та розголошення якої може завдати шкоди оперативним заходам, розслідуванню, дізнанню чи створити загрозу життю людини.

Порядок та перелік віднесення інформації до слідчої таємниці, умови режим захисту охорони слідчої таємниці по збиранню, одержанню, зберіганню, використанню та поширенню визначаються Законом.

Забороняється Законом Розширення іншими законодавчими та іншими нормативно-правовими актами державних органів влади та місцевого самоврядування переліку критеріїв обмежень права на інформацію встановлених Законом про інформацію.

                                     

2. Міжнародно-правові акти в сфері інформації

  • Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року
  • Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28 січня 1981 року
  • Європейська конвенція про транскордонне телебачення від 5 травня 1989 року
  • Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 року
  • Угода про співробітництво в галузі інформації від 09.10.1992 року
  • Рекомендації Ради Європи "Про проблеми кримінально-процесуального права, пов’язані з інформаційними технологіями" № R9513 від 11 вересня 1995 року

Правова інформатика. - К., 2006. - № 3 11/2006

  • Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних" від 24 жовтня 1995 року

Офіційний журнал L 281, 23/11/1995

  • Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі"

Офіційний журнал L 024, 30/01/1998

  • Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22.07.2000 року

Дипломатичний вісник, 2000. - № 8

  • План дій "Україна - Європейський Союз", Європейська політика сусідства, схвалений Кабінетом Міністрів України 12.02.2005 року
  • Декларація принципів "Побудова інформаційного суспільства - глобальне завдання в новому тисячолітті" від 12.12.2003 року
  • Конвенція про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 року
  • Резолюція 60/45, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, "Досягнення у галузі інформатизації та телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки" від 08.12.2005 року
                                     

3. Літуратура

  • Почетцов Г. Г. Інформаційна політика. - Вид-во 2008 р.
  • Костецька Т. А. Інформаційне право України; навч. посіб. / Тетяна Анатоліївна Костецька. - К.:- Київ. нац. торг екон. ун-т, 2009. - 170с.
  • Цимбалюк В. С. Інформаційне право: концептуальні положення до кодифікації інформаційного законодавства. - К. "Освіта України" 2011.
  • B.C. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Гриценко та ін.; Основи інформаційного права України За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника., Навч. посіб. - К.: Знання, 2004. - 274 с.
                                     

4. Посилання

  • Проблема визначення обєкта та предмета інформаційного права на сайті Міністерства юстицій України
  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ
  • Інформаційне законодавство України: конституційний та цивільно-правові аспекти
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →